Чому чернівецькі чиновники засекретили генплан: розслідування ДемАльянсу

Стосовно того, що ти б не відповідав би:
Закон передбачив виключний перелік підстав для відмови в наданні запиту:
? розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
? інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом (статус якого визначається у відповідності до п. 2, ст. 6 — трискладового тесту);
? особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
? не дотримано вимог до запиту на інформацію (адресат та його контактна інформація, зміст запитуваної інформації, підпис та дата для письмової форми).
Розпорядник не може відмовити в наданні інформації на тій підставі, що запитувач може одержати її із загальнодоступних джерел.
(!!!) Якщо розпорядник є неналежним, але йому відомо, хто є належним розпорядником, він зобов’язаний переслати запит належному розпоряднику і водночас сповістити про таку переадресацію запитувача.
Крім того, відповідно до статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
ненадання відповіді на запит;
ненадання інформації на запит;
безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
нездійснення реєстрації документів;
навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Адміністративну відповідальність передбачено низкою статей Кодексу законів про працю. Основною з них є стаття 212-3 «Порушення права на інформацію». За цією статтею посадову особу може бути притягнено до відповідальності у разі, якщо вона:
• неправомірно відмовила в наданні інформації,
• надала інформацію несвоєчасно,
• надала неповну інформацію,
• надала інформацію, що не відповідає дійсності,
у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень» та «Про засади запобігання і протидії корупції».
Штраф за вчинення таких дій становить для посадових осіб від 25 до 50 нмдг (425–850 грн ), а за умови повторного протягом року порушення – від 50 до 80 нмдг (850–1360 грн).

Захаре, в твоєму коментарі прослідковується природнє бажання влади уникнути відповідальності, причепившись до форми :)
Не віддаляйся так сильно від простого народу, якому часом важко слідкувати за всіма формалізмами влади :)

В мене виникла зустрічна пропозиція: давай відправимо повторний запит — аналогічний, лише із врахуваням твоїх пропозицій, і будемо робити ставки: прийде копія генплану, чи ні?)))
Здається цілком очевидним, хто поверне свої гроші, а хто програє. І тоді порада вчити закони буде актуальна не лише лише для подавача запиту, а й для людини яка на них відповідала…

А що, Захар правий, друзi.
Коли ти громадянин держави, в якiй управляють не вiдповiдно до закону, а за допомогою закону, в якiй «друзям — все, ворогам — закон», мусиш бути певен, що ти цей закон знаєш.
Гражданин всегда неправ
Есть закон и нету прав (с)

Список «справжнiх журналiстiв» формують в мicькрадi? Чи може десь «вище»?

Можна менi отримати доступ до цієї iнформацiї, чи це також «вiдомостi з обмеженим доступом»/«для службового використання»?

в такому випадку варто вказувати у запиті щось на зразок наступного:
Прошу звернути вашу увагу на те, що відповідно до ст. 22 п. 2 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»: «Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем з загальнодоступних джерел, АБО ВІДПОВІДЬ НЕ ПО СУТІ ЗАПИТУ вважається неправомірною відмовою в наданні інформації».
Це мало б, по ідеї, стимулювати до більш точних відповідей :)

та чому… певно, є що приховувати!

Як це неприємно визнавати, але слово «забудова» стає зрозумілим уже не тільки в Києві, але й у Чернівцях. Можна уявити скільки площ під «реконструкції» та «облаштування» є в межах міста, в т.ч. в районах вул. Руської, Червоноармійської та ін. — які обов'язково зачіпатимуть інтереси пересічних громадян не на їхню користь. Різного ж роду «радники», вдаючи дурників і своєю публічною поведінкою демонструючи, варто думати, обличчя самого (в.о.) міського голови, при цьому забувають, що їм у цьому місті не тільки балотуватись до міської ради, але й жити. Проте не буває злого без хорошого:

«In the announcement on the site, signed by City Rada Secretary Vitaliy Mykhaylishyn, the draft Chernivtsi Strategic Development Plan for 2012-2016 is called a “result of collective work, because a wide public was involved in the drafting: scientists, experts, public figures, artists, and other community members.”

»The draft strategy was developed by local Expert Committee under the guidance of USAID LINC."

Так, дякую, цю новину вже читали та постли у ФБ.
Стосовно іншого посилання. Статегічний план розвитку міста Чернівці — це не генплан.
На сайті МР є окрема сторінка: chernivtsy.eu/strategy/,
а у документі який розробляти, синім на білому написано:
Стратегічний план розвитку міста Чернівців розроблений Стратегічним комітетом Чернівецької міської ради у співпраці з експертами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках реалізації Проекту «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (ЛІНК).
Проект ЛІНК впроваджується консорціумом на чолі з компанією Chemonics International. В консорціум також входять компанії The Berman Group, Economic Integration Forum, ILS – Ukraine Ltd.
Погляди авторів, висловлені в даному документі, можуть не співпадати з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.