Михайле, там написано «національна культура», і це пряма цитата — не плутай :)
«Консервування» — штучне обмеження міжкультурного впливу. Навіщо це робити в глобалізованому світі?
Якщо хочеш дискутувати — то давай конструктивно. Ти вважаєш, що націоналісти — це ті хто можуть забезпечити «збалансованість міжетнічних відносин»? Яким має бути цей баланс? Диктатура однієї національної культури? «Радянська людина»?
На мою думку — навіщо цей баланс взагалі чіпати? Він чудово існує без втручання націоналістів.
"… саме націоналісти найкраще розуміють ціну збереження будь-якої національної культури" — а то! вони її ізолюють і консервують. а домішки — в пічку.
ну як пишете, то вже не пишіть відвертий абсурд. питання про збереження ідентичностей мультикультурного міста — аж ніяк не по
ОДА сьогодні виправдалася з приводу своєї закритості. А Бурбак, зіславшись на порушення під час виборів та на закритість влади вимагав відставки Папієва. В ЦПСА ж говорять, що Чернівецька ОДА — унікальна: одні запити вона приймає, інші — ні.
Конкретні факти називались на двох прес-конференціях спільно із КВУ, БЦВТ та ОПОРОЮ, о 14:00 та о 18:00, 28 жовтня мною особисто. Є публікації в інтернеті, навіть відео на ютуб-каналах кількох видань :)
Слід зазначити, що в завдання руху ЧЕСНО не входить спостереження за виборами в день голосування. Основна задача — це шукати факти порушень шести критеріїв доброчесності, з якими погодилися більше 200 організацій-членів Руху. І це є правильно, тому що кожна організація повинна мати свій визначений пласт роботи, а не бути всеохопною.
Проте, Чернівецька коордрада руху зробила локальну кампанію по спостереженню в області, координуючи дії з іншими громадськими організаціями.
Звісно, 54 спостерігачі — не надто й багато. Проте, форма і методи цього спостереження (добровільне волонтерство і власне бажання зробити вибори на своїй дільниці чесними) — я впевнений — поклали початок зовсім новому розумінню електоральної та громадянської участі. А це набагато важливіше, ніж може здатися на перший погляд.
ото вже. справді цікаво.
місяць тому не міг кілька днів активувати корпоративну картку через те що були якісь проблеми з ідентифікацією кредитки.
але найбільша моя епопея з приватом — майже тримісячні пошуки в ящику (з середини до кінця жовтня) моєї картки-ключа до рахунку. при відкритті рахунку мене запевняли, що картка-ключ виготовляється за 5 днів, враховуючи доставку. всі ноги сходив до приватбанку — кожний раз кажуть «ще не прийшла». це не враховуючи всі незручності з перекидками коштів на інші картки, яких довелось відкрити декілька для різних видів операцій. в результаті ця картка-ключ три місяці пролежала в сусідньому ящику стола менеджера.
Да, в большинстве случаев, непрохождение кандидатов от ВО «Свобода» по критерию «Отсутствие фактов нарушения прав и свобод человека» мотивируется языком ненависти (hatespeech).
В целом, это отсылает нас к нарушению ст. 27 Конституции (Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на [...] пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини [...] забороняються).
Информацию про каждого кандидата, включая подробности нарушения критериев, можно посмотреть на
Если у Вас есть факты, потверждающие возможную причастность к нарушению критериев кандидатами, не найденные Движением ЧЕСТНО, присылайте (кнопка «повідомити про порушення» на сайте ).
Маю велику прикрість з приводу того, що мені на факультеті прикладної математики не викладали твори Забужко, і тому власне її та «Мову і владу» відкрив для себе значно пізніше.
Дивуючись Вашому коментареві про «складність» написаного, вирішив перечитати ще раз. Ті ж яскраві ілюстрації, ті ж влучні паралелі з «1984». Ті ж висновки в рядках пані Забужко, однак вже нові — у мене.
Напросилось питання в стилі Забужко: Чи, часом, не тому Вам складно читати, що твір написаний українською?
«Постмодерн – це деструкція, що деконструює власну деструктивність, однак разом із тим нищить те, що ще не донищила ця деструктивність.»
«Деструкція», «деконструювати», «нищити». У вас ці три слова — синоніми.
Це невірно, тому що постмодерн, деконструюючи бінарні опозиції, нічого не нищить. «Деконструкція» — це перш за все «аналіз» (тобто розділення складного об'єкта на частини для кращого розуміння).
Роздивляючись окремі частини «сакрального» — видно, що вони є абсолютно беззмістовні. В результаті цього втрачається загальний зміст т. зв. «сакрального». Суть постмодерну — не знищити сакральне. Суть — роздивитись його з усіх сторін. Пізнати. І це проблема сакрального (імхо), що воно виявляється частіше за все — беззмістовним, коли на хвильку перестати його боготворити і просто подивитися на нього. Хоча, можливі й інші варіанти, як на мене.
Деконстукція — це дослідження, перевірка фактів, а не сприйняття «на віру».
Наприклад:
Чому ви не голосуєте за Януковича, скажімо? РПЦ ж рекомендує! (Чи може ви голосуєте?) Ідилія б вийшла: церка та держава — разом. Проте, цілком ясно, що РПЦ — не авторитет для українця. Але, якби Януковичу вдалося б домовитися з київським партіархатом — ви змушені були б голосувати — нікуди не відвертишся. Бо український патріарх — то вже є авторитет. І це є нормальне бажання патерналіста — бути залежним від думки авторетита, президента, отця сімейства, патріарха, «народу», «предків», звичаїв, традицій… можна продовжити (але не хочу чіпати Ваше сакральне). Як тільки звільняєшся від нав'язаної думки — приходить постмодерн.
От Вам «абсурд» деконструкції. Всі ми — як діти постмодерну — користуємось його методом деконструкції в житті. Це логічний етап розвитку свідомості індивіддума, з тієї пори як він став відокремлюватись від «людства».
А соліпсизм подекуди краще за «православіє головного мозку».
Цікаво, як воно — варитися у власному сокові ненависті до посмодерну, Сартра, емансипації, чужого способу життя?
Як воно — постійно боятися нудьги яка тебе захопить, якщо полюбиш постмодерн?
Напевне, тяжко. Зате якої гордості придає, нє? Це ж боротьба проти цілого світу — як не крути! І боязнь цілого світу також. Боязнь, що світ прийде і змінить тебе.
Не хочеш читати Сартра — не читай. Не хочеш мати емансиповану жінку — шукай яку хочеш.
Не подобаються «содоміти» — не займайся з ними сексом!
Є власне бачення — впроваджуй його в своєму житті, а не в чужому.
Досить плакатися в жилетку традиціоналізму.
Існування «від противного», Ігоре, найгірше з існувань.
(вищесказане стосувалось Вашого літературного героя, а не Вас особисто — в разі якщо Ви писали від його імені, а не від свого).
«Консервування» — штучне обмеження міжкультурного впливу. Навіщо це робити в глобалізованому світі?
Якщо хочеш дискутувати — то давай конструктивно. Ти вважаєш, що націоналісти — це ті хто можуть забезпечити «збалансованість міжетнічних відносин»? Яким має бути цей баланс? Диктатура однієї національної культури? «Радянська людина»?
На мою думку — навіщо цей баланс взагалі чіпати? Він чудово існує без втручання націоналістів.
ну як пишете, то вже не пишіть відвертий абсурд. питання про збереження ідентичностей мультикультурного міста — аж ніяк не по
Слід зазначити, що в завдання руху ЧЕСНО не входить спостереження за виборами в день голосування. Основна задача — це шукати факти порушень шести критеріїв доброчесності, з якими погодилися більше 200 організацій-членів Руху. І це є правильно, тому що кожна організація повинна мати свій визначений пласт роботи, а не бути всеохопною.
Проте, Чернівецька коордрада руху зробила локальну кампанію по спостереженню в області, координуючи дії з іншими громадськими організаціями.
Звісно, 54 спостерігачі — не надто й багато. Проте, форма і методи цього спостереження (добровільне волонтерство і власне бажання зробити вибори на своїй дільниці чесними) — я впевнений — поклали початок зовсім новому розумінню електоральної та громадянської участі. А це набагато важливіше, ніж може здатися на перший погляд.
Успіхів Вам в забезпеченні чесності!)
місяць тому не міг кілька днів активувати корпоративну картку через те що були якісь проблеми з ідентифікацією кредитки.
але найбільша моя епопея з приватом — майже тримісячні пошуки в ящику (з середини до кінця жовтня) моєї картки-ключа до рахунку. при відкритті рахунку мене запевняли, що картка-ключ виготовляється за 5 днів, враховуючи доставку. всі ноги сходив до приватбанку — кожний раз кажуть «ще не прийшла». це не враховуючи всі незручності з перекидками коштів на інші картки, яких довелось відкрити декілька для різних видів операцій. в результаті ця картка-ключ три місяці пролежала в сусідньому ящику стола менеджера.
В целом, это отсылает нас к нарушению ст. 27 Конституции (Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на [...] пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини [...] забороняються).
Информацию про каждого кандидата, включая подробности нарушения критериев, можно посмотреть на
Если у Вас есть факты, потверждающие возможную причастность к нарушению критериев кандидатами, не найденные Движением ЧЕСТНО, присылайте (кнопка «повідомити про порушення» на сайте ).
Дивуючись Вашому коментареві про «складність» написаного, вирішив перечитати ще раз. Ті ж яскраві ілюстрації, ті ж влучні паралелі з «1984». Ті ж висновки в рядках пані Забужко, однак вже нові — у мене.
Напросилось питання в стилі Забужко: Чи, часом, не тому Вам складно читати, що твір написаний українською?
Сюжет ТРК «Чернівці» про презентацію
Редакция журнала FURFUR из последних сил удерживает свой разум от влияния педофилов. Но даже в таких условиях мы не можем забыть о классике поп-культуры последнего века. Мы решили убрать из великих произведений все вредящие сознанию детей слова и заменить их на специальные символы. Теперь нам не грозит закрытие, а детям — испорченная жизнь».
«Деструкція», «деконструювати», «нищити». У вас ці три слова — синоніми.
Це невірно, тому що постмодерн, деконструюючи бінарні опозиції, нічого не нищить. «Деконструкція» — це перш за все «аналіз» (тобто розділення складного об'єкта на частини для кращого розуміння).
Роздивляючись окремі частини «сакрального» — видно, що вони є абсолютно беззмістовні. В результаті цього втрачається загальний зміст т. зв. «сакрального». Суть постмодерну — не знищити сакральне. Суть — роздивитись його з усіх сторін. Пізнати. І це проблема сакрального (імхо), що воно виявляється частіше за все — беззмістовним, коли на хвильку перестати його боготворити і просто подивитися на нього. Хоча, можливі й інші варіанти, як на мене.
Деконстукція — це дослідження, перевірка фактів, а не сприйняття «на віру».
Наприклад:
Чому ви не голосуєте за Януковича, скажімо? РПЦ ж рекомендує! (Чи може ви голосуєте?) Ідилія б вийшла: церка та держава — разом. Проте, цілком ясно, що РПЦ — не авторитет для українця. Але, якби Януковичу вдалося б домовитися з київським партіархатом — ви змушені були б голосувати — нікуди не відвертишся. Бо український патріарх — то вже є авторитет. І це є нормальне бажання патерналіста — бути залежним від думки авторетита, президента, отця сімейства, патріарха, «народу», «предків», звичаїв, традицій… можна продовжити (але не хочу чіпати Ваше сакральне). Як тільки звільняєшся від нав'язаної думки — приходить постмодерн.
От Вам «абсурд» деконструкції. Всі ми — як діти постмодерну — користуємось його методом деконструкції в житті. Це логічний етап розвитку свідомості індивіддума, з тієї пори як він став відокремлюватись від «людства».
А соліпсизм подекуди краще за «православіє головного мозку».
Як воно — постійно боятися нудьги яка тебе захопить, якщо полюбиш постмодерн?
Напевне, тяжко. Зате якої гордості придає, нє? Це ж боротьба проти цілого світу — як не крути! І боязнь цілого світу також. Боязнь, що світ прийде і змінить тебе.
Не хочеш читати Сартра — не читай. Не хочеш мати емансиповану жінку — шукай яку хочеш.
Не подобаються «содоміти» — не займайся з ними сексом!
Є власне бачення — впроваджуй його в своєму житті, а не в чужому.
Досить плакатися в жилетку традиціоналізму.
Існування «від противного», Ігоре, найгірше з існувань.
(вищесказане стосувалось Вашого літературного героя, а не Вас особисто — в разі якщо Ви писали від його імені, а не від свого).