У Чернівцях взагалі цілком «легітимно» приховувати інформацію про можливе зараження та епідемії. Більше того, варто лише чиновникам захотіти — і жодної офіційної інформації отримати буде неможливо, бо схожа інформація потрапляє під дію «Переліку відомостей з обмеженим доступом» міськради, до якого начальники виконавчих органів можуть на власний розсуд додавати документи (отут про це детальніше: v-miskyi.vkursi.com/5312.html).
А Кримінальний Кодекс, доречі, передбачає кримінальну відповідальність за «перекручування відомостей про захворюваність населення» (238 стаття).
Це було б дуже хорошою і доречною темою для глибокого дослідження, Вікторіє.
Захар, когда узнал о проблеме и исследовал подробно — тогда и написал. Денег я за это не получаю.
Твой комментарий показывает, что я на правильном пути. По сути вопроса видимо сказать было нечего ;)
Захаре, вимушений вас розчарувати. Влада існує для обслуговування потреб громадян. А не навпаки. Тому, ваша репліка щодо логіки — безпідставна. Хоча, вона таки має підстави, якщо ми говоритимемо з вами про радянську логіку. Чи про логіку «Держави» із романів Оруелла чи Замятіна. Коли є потреба — громадянин, що платить податки має право отримати сервіс. Жінка в посольстві, доречі, зовсім не цікавилась причиною затримки на рейс: в неї просто «скоро закінчувався робочий день».
Хоча в причині затримки немає нічого надзвичайного: в мене трішки запізнився потяг, не одразу зорієнувався в аеропорту, і була трішки задовга черга на здачу багажу. В результаті, поки дійшла моя черга — багаж вже не приймали, і вимушений був нікуди не летіти.
Захар, с точки зрения отношений Гражданина и Государства это не имеет ни малейшего значения. Именно поэтому ограничусь таким ответом на ваш провокационный вопрос: «были причины». Безусловно от меня мало зависящие. Но, даже если и не мало — это никоим образом не оправдывает действия посольства. И не позволяет ему лишать меня надледащей поддержки.
Розказую.
Я спробував пояснити представникам Люфтганзи (від якої в мене був попередній квиток), що віза закінчується, а грошей (465 євро) на новий — не вистачає. Вони щиро поспівчували, бо мій попередній квиток «не підлягав обміну», і гроші за нього не повернуть.
Отримавши «пораду» в посольстві, я написав у фб, і Андрій Круглашов прокоментував: «Вадим, проси другой самолет. Мне в США даже безоплатно дали, когда попросил и очень хотел. Не думай о визе, думай о самолете». Я зібрав всі «остаткі духа» — і пішов в квитковий центр, на цей раз вимагаючи менеджера. Менеджер спитав скільки в мене є грошей, я відповів що біля 200 євро. В результаті мені дали квиток за 250. (Певне, треба було сказати що нема зовсім — може дали б і безоплатно. Але мудрі думки завжди приходять опісля).
Ну, квиток був на руках: виліт о 09-35 ранку наступного дня. Але віза-то закінчується сьогодні.
Максим Бурбак пише: «В мене була схожа ситуація в Відні. Пройти погранців, дочекайся заврашніго рейса та їдь додому». Мені двічі відмовили пройти паспортний контроль, бо фактично, в мене майже 12 годин до літака залишалось. Тобто, навіть до паспортистів не підпускали: в них є спецохорона на кожному вході. Зупиняють, дивляться квиток, якщо рейс незабаром — пускають, в іншому випадку — ні: їм також не хочеться колекціонувати нелегалів в трансферній зоні. Але Максим пише «треба пройти» — обійшов всі входи до митниці, знайшов не дуже злого на вигляд охоронця, пояснив як є, він довго дзвонив комусь по телефону і питав чи можна таке зробити. Хтось «нагорі» дав добро, і охоронець мене пропустив. Наостанок сказав, що я мав би дуже великі проблеми, якби термін візи закінчився.
Мені здається, Олексію, ви не зовсім розумієте різницю між короткостроковим і довгостроковим результатом.
Якщо ви хочете завтра щось змінити — то потрібно зробити велику диверсію в парламенті. І ще, можливо, в кількох наступних, які будуть обрані після цього. Можна, наприклад, «катувати царя», чи зробити революцію в окремо взятій столиці. Історія має достатньо прикладів (хоча б французький і російський), можете їх дослідити щоб переконатись у виправданості чи невиправданості ідеї.
Натомість, якщо починати із засадничих принципів — змінивши ставлення до відповідальності (політичної в т.ч.) у кожного громадянина, ефект буде довгостроковим. Еволюційні зміни дають більш стабільний ефект, ніж революційні.
Тому, відповідаючи на Ваше запитання: завтра буде такий же ранок, як і сьогодні. І післязавтра, і через рік. Проте, якщо починатимемо із чесності своєї, і контролюватимемо відповідальність людей, які отримують зарплату із наших податків — то й вони сприйматимуть «електорат» серйозніше. Так, можливо через 10 років. Зате ці зміни будуть невідворотними.
А дороги, побудовані без відповідальності, все одно зіпсуються через кілька років — їх все одно зроблять паскудно.
Олексію, безкарність — яка приводить до всіх цим проблем — починається саме звідти (один з початків). Якщо завжди боротися лише з наслідками — ніколи не досягнеш «суспільного блага».
А якщо звертати увагу на причини проблеми — то вони в:
— постійному порушенні своїх обов'язків нардепами — з одного боку,
— особистому колабораціонізмі переважної більшості громадян — з іншого,
— нерозумінні «хто кому платить» (як самими громадянами, так і нардепами).
Тому починати треба САМЕ з цього. Чесність нардепів приведе до кльових доріг. А от «вимучені» дороги до чесності — наврядчи.
Сергей, на святое посягнули)))
Почему Вас еще не заклевали — загадка.
Ось схожа спроба. Замінити слово «гомосексуал» словом «гетеросексуал»: аналогічні міфи починають виглядати кумедно. Натомість, якщо не замінювати — картинка «грає» і здається правдоподібною.
Багато в чому — такі правда. Якщо братися за протест — то робити його ефективним.
Неефективність опозиції — неприпустима. Вона доводить беззубість.
Причому, доводить тим людям, які повірили в «зубастість» і віддали 12% голосів.
Мінус поставив я. Щоб повернутись і прокоментувати.
«що дискурс націоналізму може бути модерністським» — так, звісно розумію. Далеко вникати непотрібно — всі знають чудовий приклад дуже модерністської ідеології, що виникла в Європі і базується на націоналізмі. Тепер вона заборонена, хоча ніхто не здатен заперечити її модерності.
Проте, термін «консервування» вжито в іншому значенні, і кому як не Вам це розуміти, якщо вже Ви позиціонуєтесь як непересічний дослідник національних рухів.
Світ не повернеться назад до перед-глобалізаційного стану — це незворотний процес. А в глобалізованому світі, за умов консервування та штучного збереження (бо саме про штучність говориться в вашому коментарі про створення електоральну базу націоналістів у Чернівцях як «творення буття тут і тепер») таких архаїчних конструктів як «етнічна нація», Україна — як і будь-яка інша країна, ніколи не стане конкурентоздатною.
Тому, штучне збереження «національних анклавів» в глобалізованому світі, тоді коли варто робити акцент на розвитку спільнот культурних і міжкультурному діалозі, справа вкрай безперспективна — і Ви, сподіваюсь, ще матимете шанс в цьому переконатися.
Один мій знайомий видав вчора «на-гора» чудовий термін: «депардувати» (рус. — «депардировать») — мігрувати, змінивши громадянство, до країни з більш низьким рівнем економіки.
Ти перебільшуєш. В цьому і є суть створення своєї ніші націоналістами.
Неглупий хід, але ж — факти(!!!). Поки нема конкретних фактів — все це «болтовня», що спирається на підозри: «ринок чутьне рабів», «мафія» — якою доречі повинна займатись міліція, а не націоналісти, і т.д.
І захищаючи цю «болтовню» ти ставиш низьку планку для своїх потенційних представників у владі. Бо дій вона не викличе.
Поміть, я нічого не кажу про захист самої ідеї націоналізму. Але ж ідея і «болтовня» — «две большие разницы», як кажуть в мультикультурному місті Чернівці.
Міш, ну навіть при всьому бажанні, я не можу поставити п'ять мінусів))
Хто це в Чернівцях, за всі століття їх існування, не зміг вдруг асимілюватися? Тепер приходить націоналіст, який каже що він є «експертом в етнонаціональних питаннях», і треба йому віддати їх — бо вони не так вирішуються?
Маніпулятивні виводи в тебе — раз уж ти вирішив так. Хто перший кричить іншому «маніпулятор» — той, як правило, маніпулює. Стандартний хід піарщика, але не всі Вкурсівці-то знають. І вірять потім…
І ось де Ваш, Михайле, маніпулятивний хід: Проблеми-то не існує. Моя бабка-сусідка, божий-одуванчік, спокійно уживається з індусами, яких постійно бере на проживання до себе в квартиру.
Що саме захищати? А захищати треба свій рейтинг. Накаляти обстановку — і пропонувати «захист». Це такий же фіктивний захист, як і «захист російської мови» на сході Партією Регіонів. Самі створили нішу, самі пропіарились. Так шо «відповідати за базар», як ти кажеш, тут нема кому і нема перед ким. Тому шо і «базар»-то ні про що.
Тож, розберіться, що саме ви захищаєте. «Болтовню» чи ідею.
При всій повазі до наших націоналістів, Чернівці — це не їх електоральна база. Як би їм цього не хотілось. Краще б брали приклад з Тягнибока і Ко в Верховній Раді, — побили б кнопкодавів і тушок в місцевих радах. Всі б сказали «дякую».
А Кримінальний Кодекс, доречі, передбачає кримінальну відповідальність за «перекручування відомостей про захворюваність населення» (238 стаття).
Це було б дуже хорошою і доречною темою для глибокого дослідження, Вікторіє.
Твой комментарий показывает, что я на правильном пути. По сути вопроса видимо сказать было нечего ;)
Круто))
а заодно і про те, що є громадянською журналістикою крім блогерства, і чому «программа об этом умалчивает»)))
Хоча в причині затримки немає нічого надзвичайного: в мене трішки запізнився потяг, не одразу зорієнувався в аеропорту, і була трішки задовга черга на здачу багажу. В результаті, поки дійшла моя черга — багаж вже не приймали, і вимушений був нікуди не летіти.
Я спробував пояснити представникам Люфтганзи (від якої в мене був попередній квиток), що віза закінчується, а грошей (465 євро) на новий — не вистачає. Вони щиро поспівчували, бо мій попередній квиток «не підлягав обміну», і гроші за нього не повернуть.
Отримавши «пораду» в посольстві, я написав у фб, і Андрій Круглашов прокоментував:
«Вадим, проси другой самолет. Мне в США даже безоплатно дали, когда попросил и очень хотел. Не думай о визе, думай о самолете». Я зібрав всі «остаткі духа» — і пішов в квитковий центр, на цей раз вимагаючи менеджера. Менеджер спитав скільки в мене є грошей, я відповів що біля 200 євро. В результаті мені дали квиток за 250. (Певне, треба було сказати що нема зовсім — може дали б і безоплатно. Але мудрі думки завжди приходять опісля).
Ну, квиток був на руках: виліт о 09-35 ранку наступного дня. Але віза-то закінчується сьогодні.
Максим Бурбак пише: «В мене була схожа ситуація в Відні. Пройти погранців, дочекайся заврашніго рейса та їдь додому». Мені двічі відмовили пройти паспортний контроль, бо фактично, в мене майже 12 годин до літака залишалось. Тобто, навіть до паспортистів не підпускали: в них є спецохорона на кожному вході. Зупиняють, дивляться квиток, якщо рейс незабаром — пускають, в іншому випадку — ні: їм також не хочеться колекціонувати нелегалів в трансферній зоні. Але Максим пише «треба пройти» — обійшов всі входи до митниці, знайшов не дуже злого на вигляд охоронця, пояснив як є, він довго дзвонив комусь по телефону і питав чи можна таке зробити. Хтось «нагорі» дав добро, і охоронець мене пропустив. Наостанок сказав, що я мав би дуже великі проблеми, якби термін візи закінчився.
Якщо ви хочете завтра щось змінити — то потрібно зробити велику диверсію в парламенті. І ще, можливо, в кількох наступних, які будуть обрані після цього. Можна, наприклад, «катувати царя», чи зробити революцію в окремо взятій столиці. Історія має достатньо прикладів (хоча б французький і російський), можете їх дослідити щоб переконатись у виправданості чи невиправданості ідеї.
Натомість, якщо починати із засадничих принципів — змінивши ставлення до відповідальності (політичної в т.ч.) у кожного громадянина, ефект буде довгостроковим. Еволюційні зміни дають більш стабільний ефект, ніж революційні.
Тому, відповідаючи на Ваше запитання: завтра буде такий же ранок, як і сьогодні. І післязавтра, і через рік. Проте, якщо починатимемо із чесності своєї, і контролюватимемо відповідальність людей, які отримують зарплату із наших податків — то й вони сприйматимуть «електорат» серйозніше. Так, можливо через 10 років. Зате ці зміни будуть невідворотними.
А дороги, побудовані без відповідальності, все одно зіпсуються через кілька років — їх все одно зроблять паскудно.
А якщо звертати увагу на причини проблеми — то вони в:
— постійному порушенні своїх обов'язків нардепами — з одного боку,
— особистому колабораціонізмі переважної більшості громадян — з іншого,
— нерозумінні «хто кому платить» (як самими громадянами, так і нардепами).
Тому починати треба САМЕ з цього. Чесність нардепів приведе до кльових доріг. А от «вимучені» дороги до чесності — наврядчи.
Почему Вас еще не заклевали — загадка.
Ось схожа спроба. Замінити слово «гомосексуал» словом «гетеросексуал»: аналогічні міфи починають виглядати кумедно. Натомість, якщо не замінювати — картинка «грає» і здається правдоподібною.
Насправді, речей в яких ми можемо погодитись — набагато більше, ніж здається. Ми просто не говоримо про них.
Але Джордж, попри все, гарно володіє українською, і говорить про людей, яких точно знає. Тому, деякі опечатки не впливають на зальну картину.
Неефективність опозиції — неприпустима. Вона доводить беззубість.
Причому, доводить тим людям, які повірили в «зубастість» і віддали 12% голосів.
«що дискурс націоналізму може бути модерністським» — так, звісно розумію. Далеко вникати непотрібно — всі знають чудовий приклад дуже модерністської ідеології, що виникла в Європі і базується на націоналізмі. Тепер вона заборонена, хоча ніхто не здатен заперечити її модерності.
Проте, термін «консервування» вжито в іншому значенні, і кому як не Вам це розуміти, якщо вже Ви позиціонуєтесь як непересічний дослідник національних рухів.
Світ не повернеться назад до перед-глобалізаційного стану — це незворотний процес. А в глобалізованому світі, за умов консервування та штучного збереження (бо саме про штучність говориться в вашому коментарі про створення електоральну базу націоналістів у Чернівцях як «творення буття тут і тепер») таких архаїчних конструктів як «етнічна нація», Україна — як і будь-яка інша країна, ніколи не стане конкурентоздатною.
Тому, штучне збереження «національних анклавів» в глобалізованому світі, тоді коли варто робити акцент на розвитку спільнот культурних і міжкультурному діалозі, справа вкрай безперспективна — і Ви, сподіваюсь, ще матимете шанс в цьому переконатися.
Неглупий хід, але ж — факти(!!!). Поки нема конкретних фактів — все це «болтовня», що спирається на підозри: «ринок чутьне рабів», «мафія» — якою доречі повинна займатись міліція, а не націоналісти, і т.д.
І захищаючи цю «болтовню» ти ставиш низьку планку для своїх потенційних представників у владі. Бо дій вона не викличе.
Поміть, я нічого не кажу про захист самої ідеї націоналізму. Але ж ідея і «болтовня» — «две большие разницы», як кажуть в мультикультурному місті Чернівці.
Хто це в Чернівцях, за всі століття їх існування, не зміг вдруг асимілюватися? Тепер приходить націоналіст, який каже що він є «експертом в етнонаціональних питаннях», і треба йому віддати їх — бо вони не так вирішуються?
Маніпулятивні виводи в тебе — раз уж ти вирішив так. Хто перший кричить іншому «маніпулятор» — той, як правило, маніпулює. Стандартний хід піарщика, але не всі Вкурсівці-то знають. І вірять потім…
І ось де Ваш, Михайле, маніпулятивний хід: Проблеми-то не існує. Моя бабка-сусідка, божий-одуванчік, спокійно уживається з індусами, яких постійно бере на проживання до себе в квартиру.
Що саме захищати? А захищати треба свій рейтинг. Накаляти обстановку — і пропонувати «захист». Це такий же фіктивний захист, як і «захист російської мови» на сході Партією Регіонів. Самі створили нішу, самі пропіарились. Так шо «відповідати за базар», як ти кажеш, тут нема кому і нема перед ким. Тому шо і «базар»-то ні про що.
Тож, розберіться, що саме ви захищаєте. «Болтовню» чи ідею.
При всій повазі до наших націоналістів, Чернівці — це не їх електоральна база. Як би їм цього не хотілось. Краще б брали приклад з Тягнибока і Ко в Верховній Раді, — побили б кнопкодавів і тушок в місцевих радах. Всі б сказали «дякую».